Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 920/2156/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 рокуу справі за позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта"доУправління майна комунальної власності Сумської міської радипровизнання частини договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2013 року, Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" звернулось до господарського суду з позовом до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання недійсною частини ІІ додатку № 3 до договору оренди № ФМ-825 від 01.11.1998 року щодо розміру місячної орендної плати, як такої що не відповідає вимогам Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р.,

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.02.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № ФМ-825 від 01.11.1998 року, в редакції від 16.01.2009 року, за умовами якого Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) зобов'язалось передати Сумській дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (орендар) у строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 340,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Богуна, 16 на 1 поверсі, а останній сплачувати орендну плату, розраховану за Методикою розрахунків і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою відповідним рішенням Сумської міської ради. Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради (п. 4.1. договору).

Додатком № 3 до договору оренди № ФМ-825 від 01.11.1998 року сторони узгодили, що у період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 року орендна плата складає 1 грн. в рік., а в подальшому базовою ставкою орендної плати за користання 1 кв.м. нерухомого майна, яка встановлена рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 р. № 3964-МР буде 8,50 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (розділ ІІ додатку № 3).

Вважаючи погоджений ним же обсяг орендних платежів таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства позивач послався на приписи ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.1997 року № 540/97-ВР.

Проте саме по собі посилання на цю норму не могло бути підставою для визнання договору у частині встановлення орендної плати недійсним, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата є істотною умовою договору, відсутність якої виключає дійсність договору в цілому. За приписами ст. 12 цього ж Закону, договір оренди є чинним лише у разі досягнення домовленості з усіх істотних його умов.

Згідно Закону України "Про поштовий зв'язок" - послугами поштового зв'язку є продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

За статутом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", затвердженого наказом міністерства транспорту та звязку України від 09.04.2010 року № 176, розповсюдження періодичних друкованих видань по передоплаті або продаж їх у роздріб є не основним, а лише одним із видів додаткової діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" норми цього закону поширюються на підприємства зв'язку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації.

За рекомендаціями Фонду державного майна України, викладеними у його наказі № 1765 від 22.08.2000 року та листі № 10-16-12130 від 01.10.2002 року, у разі використання орендарем нерухомого майна об'єкта оренди за кількома цільовими призначеннями для визначення орендної плати можуть використовуватись такі підходи : 1) зонування об'єкта оренди (визначення площі для здійснення кожного з видів діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок і фіксуванням площ зон у договорі оренди; 2) при використання однієї і тієї самої площі для різних цілей може враховуватись внесок кожного виду діяльності у річну виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) орендаря; 3) при періодичному (сезонному) використання однієї і тієї самої площі для різних виді діяльності може враховуватись структура напрямів використання майна у часі, з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок.

Зазначене передбачає необхідність узгодження у договорі оренди цільового призначення орендованого майна за кожним із видів господарської діяльності та внесення до нього відповідних змін, а за відсутності такого погодження, чи вирішення з цього приводу спору судом вимоги позивача про визнання спірного договору частково недійсним є безпідставними, судові рішення про відмову у задоволенні позову правомірні, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко